Виступ на МО - Всеукраїнський Портал "Початкове навчання"

Доброго часу доби!
Свято на порозі
Наш новий проект
Реклама
На правах реклами
Допомога юриста

Статтi

Головна » Статті » Статтi » Методична скринька

Виступ на МО
Готувати освічених людей, які на належному рівні вміють практично користуватися рідною мовою у найрізноманітніших життєвих ситуаціях, тобто формувати творчу національно-мовну особистість – таке завдання постає перед сучасним учителем. І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку особистості.
На мою думку, найважливішим у початкових класах є те, щоб учні здобули практичні знання, усвідомили функціональну роль кожної частини мови та їх найважливіших граматичних категорій у мовленні. Адже в ході опрацювання цих тем в учнів закріплюються та вдосконалюються вміння грамматично правильно будувати словосполучення і речення, вводити їх у зв’язні висловлювання, продовжують формуватися орфоепічні уміння і навички. Надзвичайно важливим є підбір цікавих вправ, мовних ігор, загадок, ребусів. Адже цікаві вправи та ігри з словами не тільки полегшують розуміння нового матеріалу, його закріплення, вміння робити висновки, а й розширюють словниковий запас в дітей, прищеплюють інтерес і любов до мови.
Навчання для дітей – легке й цікаве, відбувається через цікаву гру, де кожен гравець важливий і завжди у центрі уваги. Адже саме дидактичні ігри, ігрові заняття і прийоми підвищують ефективність сприймання школярами навчального матеріалу, урізноманітнюють їхню навчальну діяльність, вносять у неї елемент цікавості.
Під час вивчення теми «Іменник», використовувала такі ігрові моменти, як:
Гра «Іменники на одну букву». Пропонувала на певну букву зібрати і записати іменники, що відповідають на питання що? (або на питання хто?). Наприклад, на букву л (лінійка, липа, ластівка, ліс). Гра «Множина чи однина?». Називаю іменники в однині та множині: учитель, учні, фабрика, завод, медаль, черешні, неділя, вишенька, герої, олівець, книга, яблуко, сонце, а учні плескали в долоні. Якщо однина, то один раз, якщо множина, то багато. Гра «Постав у потрібному відмінку». Окремі іменники в тексті диктую у початковій формі, а учні пишуть їх залежно від зв’язку з словами в реченні. Наприклад: Червоніє за (гора) калина.
Учні пишуть слово гора в орудному відмінку
Зміст навчального матеріалу має приваблювати дітей чимось незвіданим, сприяти розвивальним дидактичним цілям. На уроках української мови часто звертаюсь до природи. Наприклад, тема «Іменник». Пропоную при вивченні граматичних властивостей цієї частини мови не просто давати приклади яких-небудь іменників, а добирати ті, про які запитується. Це спонукає дітей до активної діяльності, до пошуку. Таким чином полегшується свідоме засвоєння матеріалу. Наприклад:
- Які іменники–назви природних водоймищ, середнього роду ви вивчали на уроках довкілля?(Море, болото, озеро)
- Що ви чуєте, ідучи у школу? (Стукіт, гуркіт, шум, крик, голос). Ці поняття теж іменники.
- Назвіть іменники, найважливіші у вашому житті (Мир, дружба, хліб, праця, мама, родина)
- Які іменники живуть тільки взимку? (віхола, завірюха, метелиця, хурделиця, сніг, мороз, лід, санки, ковзани, сніжинки)
- Які іменники допомагають вам вчитися? (Уважність, охайність, старанність,дисциплінованість, упевненість, пам’ять)
- Які іменники заважають вам працювати? (Пасивність, неуважність, лінь,байдужість)
При вивченні прикметника всю лексичну роботу спрямовую на розуміння переносних значень, емоційних забарвлень, образотворчої ролі цієї частини мови, активізую словник учнів, вводячи такі слова у мовну практику. Для цього спочатку звертаю увагу на прикметники в тексті, з‘ясовую їх зміст. Потім вчимося самостійно знаходити образні слова, пояснювати, чому саме так, а не інакше автор вживає їх, будувати з ними речення. При нагоді наголошую, що образні прикметники прикрашають мову, вона стає більш дохідливою, виразною, емоційною. Так, добираючи прикметники до поданих іменників, діти поряд з прикметниками у прямому значенні придумують й образні, пояснюють їх зміст, будують з ними речення. (Праця весела, дружна, радісна; розум світлий, ясний). Ознайомленню учнів з лексичним багатством української мови, виробленню вмінь вибрати відповідне слово або вислів для власного мовлення, позбутися одноманітності в передачі думок, допомагають спеціальні вправи, з виконанням яких пов’язую найрізноманітніші граматичні завдання. Такі, як:
- Від поданих слів утворити і записати прикметники. (Дерево, зелень, школа, радість, вишня)
- До поданих словосполучень дібрати близькі за значенням прикметники. (Добрий борщ -… , добре слово -…)
- Замінити словосполучення за зразко. (Чоловік з бородою -…, промінь сонця - …)
- Поставте слова, що в дужках, у потрібній формі. Визначте число прикметників. (Ось стоїть переді мною (легкі) (тендітні) пролісок. ).
- Гра «Який? Яка? Яке?». Називає слово, яке відповідає на питання хто? або що?, а учні добирають до нього та записують слова, які є назвами ознак, відповідають на питання який? яка? яке? Наприклад: літо тепле, сонячне, жарке.
- Гра «З іменників – прикметники». На листочках записано іменники. Завдання: утворити і записати від кожного іменника прикметники чоловічого, жіночого і середнього роду. Наприклад: сонце (сонячний, сонячна, сонячне); мороз (морозний, морозна, морозне).
Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Так, новий матеріал з мови я подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків. Під час вивчення тем «Іменник», «Речення», «Текст» на основі знань учнів, їх життєвого досвіду складаю з дітьми схеми-опори, навколо яких згодом формується вивчення всієї теми. Діти глибше засвоюють теоретичний і практичний матеріал.
Велику увагу приділяю роботі над словом, словосполученням, реченням і зв‘язним мовленням. Першоосновою є робота над словом і словосполученням. Пропоную тлумачні словникові диктанти. Вони вчать учнів сприймати слово усвідомлено, розуміючи його значення, осмислено складати з ним словосполучення, вводити його в речення, текст. Словникові диктанти передбачають і добирати синоніми, антоніми, визначати приналежність до частин мови, виконувати звуко-буквенний аналіз слів.
В системі роботи над реченням використовую такі творчі завдання:
- складання речень, різних за метою висловлювання та інтонацією;
- редагування речень;
- визначення меж речень;
- складання речень за опорними словами, словосполученнями;
- робота з деформованими реченнями;
- добір потрібного за змістом, пропущеного в реченні слова;
- добір однорідних членів речення;
- складання речень на певну тему.
Особливу увагу приділяю роботі над творчим переказом. Пропоную дітям такі завдання:
- переказати текст, змінивши особу;
- поширити текст оповідання, доповнюючи початок його, вводячи новий епізод і додаючи нове закінчення;
- замінити певні слова і словосполучення на синоніми;
- увести в текст запропоновані порівняння, прислів‘я.
Цікавий матеріал використовую на різних етапах уроку. При проведенні каліграфічної хвилинки, пропоную завдання «Сховане слово». Ця робота передбачає закріплення вміння учнів ділити слова на склади та складати із них нові слова. На дошці записані слова: автор, товариш, мотор, більярд. Завдання: із кожного слова візьми тільки перший склад; пропиши каліграфічно, поясни з'єднання. Запиши слово, утворене з цих складів – автомобіль.
Готую творчі завдання – головоломки, пояснити зміст прислів’я, які вимагають творчого, логічного мислення. Вони із задоволенням відгадують загадки, ребуси, кросворди, шаради, на основі відгадок пропоную додаткові лінгвістичні ігрові завдання, наприклад:
- до відгадки підібрати якнайбільше прикметників або відібрати прикметники із запропонованих слів;
- дописати подане речення…
- утворити «ланцюжок» слів так, щоб наступне починалось на той звук, яким закінчилось попереднє слово;
- побудувати речення, використовуючи кожну літеру опорного слова першою.
Такі завдання з української мови розраховані на активну пошукову діяльність учнів, вміння творчо застосовувати набуті знання.
Щоб творчо розвивати дитячу особистість, застосовую нестандартні підходи у викладанні української мови, інтерактивні форми роботи. Це рольові та пізнавальні ігри, життєві ситуації, дослідницька та пошукова діяльність, вільна імпровізація, уроки-подорожі.
Також використовую й інші відомі нам методи інтерактивного навчання: метод незакінченого речення, випереджувальні завдання, проблемні завдання, карусель, мікрофон. Метод «Мікрофон» дає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання, або висловлюючи свою думку. Найефективніше цей метод використовувати при перевірці домашнього завдання. Наприклад, під час повторення вивченого про речення даю дітям мікрофон, який вони передають один одному, по черзі називаючи ознаки речення, його види.
1 учень – речення виражає закінчену думку;
2 учень – за інтонацією речення бувають окличні та неокличні;
3 учень – за метою висловлювання: розповідні, питальні та спонукальні;
і т. д.
Велику увагу приділяю організації самостійної і творчої роботи на уроці, постійно привчаю учнів до самоконтролю і взаємоконтролю, а тому парна форма роботи стали невід'ємною частиною кожного уроку, які дають можливість донести навчальний матеріал до кожного учня, адже школярі, на думку вчителя, навчаючись самі, навчають інших. Тому часто використовую різні форми роботи в парах: «Ти мені – я тобі», «Взаємоінтерв'ю», «Взаємоперевірка».
Намагаюся розвивати дитину в цілому як особистість, навчаю її працювати творчо, вести пошукову роботу, думати і висловлювати свої думки, обґрунтовувати міркування. У своїх висловлюваннях учні використовують такі вирази: «Я вважаю»..., «На мою думку...», «Я гадаю...», «На мій погляд...», «Подумавши, я прийшов до висновку...».
Практикую написання творів-мініатюр ( особливо учні полюбляють писати твори-перевтілення типу: «Я – квітка у полі», «Я – шкільна дошка», «Я – промінчик сонця» та ін..)
Можливо і зарано, але я вже пробую із четвертокласниками такий вид роботи як дискусію. Тему для дискусії підбираю найцікавішу і по вікові, і по досвіду, найактуальнішу. Наприклад, усний твір-роздум «Яка професія сьогодні найповажніша?», «Що означає бути добрими дітьми?», «Що таке справжня дружба?».
І діти тут показують повну розкутість: наводять свої приклади, докази, сперечаються, але при цьому вчаться бути толерантними, критикувати цю ідею, але не її носія. Сама ж стараюсь бути мудрим арбітром: враховую різні думки і докази, підводжу дітей до єдиного правильного висновку.
Часто використовую мультимедійні презентації. Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє розвитку творчих здібностей.
Щоб учні по-справжньому почали вчитися, а не просто відсиджували урок, їх треба зацікавити – зазначити, що вони не знають того, без чого далі не зможуть. Крім того, діти мають зрозуміти, що на кожному уроці вони навчаються нового. Важливо, щоб учні ставили перед собою мету: я прийшов чогось навчитись, а наприкінці уроку знали відповідь на запитання: «Чого я навчився?».


Категорія: Методична скринька | Додав: olgapk84 (28.11.2015) | Автор: Пилипенко Ольга Василівна E
Переглядів: 293 | Рейтинг: 5.0/1

Схожі матеріали




  • [Коментарi iз соцiальних мереж]
  • [Коментарi за допомогою Порталу]
На пульсі новин!
При використанні авторської картинки цього сайту - активне посилання та розміщення банера -
ОБОВ'ЯЗКОВО!

Початкове навчання
Ми на facebook
Рецепт для мамочек
Реклама
Опитування
Як ви ставитеся до ідеї проведення професійного конкурсу для вчителів з ​​грошовими винагородами?
Всього відповідей: 779

Онлайн всього: 10
Гостей: 10
Користувачів: 0
Замовити сертифiкат Замовити диплом Правила публікації Частi питання Про Портал Команда Порталу     Всi права захищенi!
    www.nachalka.com.ua © 2008-2012


Хостинг від uCoz

▲ ВГОРУ ▲